Так вже склалось
Так вже склалось - ми з тобою різні.
Щось у грудях стукає гарячим.
Ти - на Батьківщині. Я - в Отчизне.
І напевно, більше не побачу
Я тебе. Чи ти мене згадаєш?
Цвіт калини душу мені крає.
Тільки зорі, що за небокраєм,
Десь далеко в небі догорають.
Произведение публиковалось в:
"Приамурье-2020". Литературно-художественный альманах. С.-Петербург, 2020 г.